Мелодія

«ШАНУЙМО МОВУ НАД УСІ БОГИ, ЯКЩО МИ ХОЧЕМ ЗВАТИСЯ НАРОДОМ»

Мета: ознайомити учнів із творами літератури і мистецтва, присвяченими рідній мові; збагатити духовний світ вихованців;формувати внутрішню потребу виявляти увагу до неньки України, почуття любові до рідного  краю, української пісні, берегти і сповідувати народний звичай шанобливого ставлення до батьків, своєї Землі; декламувати поетичні твори; виховувати любов до рідної української мови.

Обладнання: зала, святково прикрашена плакатами з крилатими висловами про мову, перлинами народної мудрості, рушниками, кетягами калини, колоссям; на столі стоїть ікона Матері Божої, горять свічки; портрети Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, В. Стуса, Л. Костенко; відео та аудіо записи.

(Перед початком заходу звучать пісні про мову та Україну)

(Звучить фонова музика)

Ведучий. Поважні діти, гості, батьки, вчителі! Сьогоднішня зустріч присвячена нашій українській мові. Запрошуємо вас на слово щире, бесіду мудру.

Ведуча. Мова – це великий божий дар для людини. У кожного народу – вона своя. А поміж них – ніби запашна квітка в чудовому букеті українська мова. Ми маємо всі підстави пишатися нею. Батьківщина наша неодноразово переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, в мільйони її дочок  і синів…

Ведучий. А потім, як та казкова пташка Фенікс, відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Рідна домівка для кожної людини – це місце, де можна відпочити тілом і душею, знайти прилисток від усього лихого і підтримку рідних людей. Мова – це нерушимий храм любові, миру і злагоди.

(Звучить пісня «Рідна мова»)

(Звучить фонова музика)

Ведуча. У рідному домі завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, адже бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, з дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського навчання, часом суворого, а часом – жартівливого. Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки-землі.

1 – й учень

Над всі багатства і припливи мод

Шануймо мову серцем і вустами.

Народ без мови – це вже не народ.

Без мови всі б ми сиротами стали.

Ідуть гріхи за ними і борги.

Від них зректися – не шукаймо броду.

Шануймо мову над усі боги,

Якщо ми хочем зватися Народом.

                                                       О. Софієнко

Ведучий.Словами ми можемо висловити свої почуття, думки, поділитися ними з іншими. Уповні передати найтонші почуття людської душі. Кожен народ, який дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого призводить руйнування чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну силу, криницю – Мову, з якої черпали силу для духовного здоров'я і наснаги.

Ведучий. Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може впливати навіть на долю. Імена Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Ліни Костенко та багатьох інших письменників, які своєю творчістю утверджували право на існування української мови, відомі кожному з нас з дитинства.

Ведуча. Слово Кобзаря підхопили славні сини і дочки українського народу, шліфували, збагачували його, примножуючи духовну скарбницю України. Здолавши тернистий шлях утисків і заборон, українська мова відродилася, утвердилася в усіх сферах життя, здобула статус державної.

Ведучий. Вона лунає у дитячих садках і школах, вищих навчальних закладах, використовується в діловодстві. Чистота мови  ікультура мовлення – це запорука духовного здоров'я нації. Оскільки мова – це концентрація мудрості й досвіду, то втрата її призводить до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції.

(Інструментальний твір на фортепіано виконує Дмитро Котков)

(Звучить фонова музика)

2 – й учень

Але ж у нас така прекрасна рідна мова.

Відтінків в неї стільки, скільки барв!

У ній – і сива давнина, й онова.

У ній – далеких предків пісня й сталь,

Звитяга, мужність поколінь минулих,

В ній мудрість Кобзаря, його печаль.

В ній голос Рильського, Франка, Сосюри.

Нащадкам передам як цінний скарб,

Багату нашу українську мову.

                                                К. Барановська

Ведуча. Рідна мова – порятунок від безпам'ятства. Вона потрібна всім і в усі часи, для усвідомлення власної гідності. Чистота мови  і культури, мовлення – запорука духовного здоров'я нації.

Ведучий. Рідне слово надто багато важить у житті людини: змінює настрій, робить людину щасливою або нещасною. Втрата народом мови – це трагедія всіх трагедій, адже тоді втрачається весь попередній досвід, зафіксований у ній.

Ведуча. Слово лікує і слово ранить - пам'ятаймо це!

Ведучий. Для кожного з нас мова дає: з народження – спілкування з родиною, далі - зв'язок зі світом, а ще – це потужне джерело інформації.

3 – й учень

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Я тебе знаю не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

         Не з-за морів прикликану

         Не з словників насмикану.

         Ти у мене із кореня –

Полем мені наговорена,

         Дзвоном коси прокована,

         В чистій воді смакована.

         Болем очей продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

                                             В. Бичко

Ведуча. Мова є засобом саморозвитку й самовираження особистості. Те, як людина говорить, створює образ її душі, виявляє рівень інтелекту, вихованості.

Ведучий. Недаремно давньогрецький мислитель казав: «Заговори, щоб я тебе побачив!».

Ведуча. Здолавши тернистий шлях утисків і заборон, українська мова відродилася, утвердилася в усіх сферах суспільства, здобула статус державної.

4 – й учень.

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь.

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте, віддавайте комусь.

Щиро так, м'яко так починайте казати,

Як воліла б відкритися ваша душа,

Може, хочеться їй у словах політати,

Привітати когось, а чи дать відкоша.

                                                            О. Лупій

Ведучий. Мова служить нам завжди щирими словами ми зізнаємося у дружбі, словами ніжними відкриваємо серце кожній людині, словами сокровенними звертаємося до Бога.

5 – й учень.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, як струна,

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Обминайте чужинні слова кострубаті,

Що до нашої мови зухвало повзуть.

Говоріть, почувайтеся, як на святі,

І натхненні слова радість вам принесуть.

Говоріть про любов і про віру у щастя.

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

                                                          О. Лупій

(Пісня «Солов'їна» у виконанні Анастасії Клим)

(Звучить фонова музика)

Ведучий.Відомий поет і композитор Ю. Рибчинський писав: «Мова, наша мова, мова – кольорова. Бо в ній гроза травнева, й тиша вечорова…». Той  хто зневажно ставиться до рідної мови, і сам невартий поваги.

Ведуча. Не цураймося, не зневажаймо, вбираймо в душу всі її барви, досягаймо глибини, підіймаймося до вершини, поважаймо себе в мові – і нас поважатиме світ! Не забуваймо, що усе прекрасне в людині – від променів сонця, від щедрості нив і від молока матерію. Любов до рідної неньки святинею входить у серце кожного з нас. Якою ніжністю озивається в душі її образ, якими чарівними словами її кличуть: «Ненечко, матусю, матінко…». Тільки біля її серця, під її крилом надійно й затишно: вона і пожаліє, і захистить, і розуму навчить.

Ведучий. І найважливіша – матерям усім мати-Непорочна, як лілея біла, із дитятком-немовлятком Пречиста Діва. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб простити сина свого єдинородного простити наші провини.

(Звучить фонова музика)

6 – й учень

Молитва

Є в мене найкраща на світі матуся,

За неї до Тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До Тебе, небесна Ісусова Ненько.

Благаю у Тебе дрібними сльозами,

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу.

Даруй їй здоров'я, рукам подай силу.

Щоб вивела діток у світ та й у люди.

Щоб ними раділа-пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні,

До, Тебе, Царице, на сонячнім троні.

Р. Завадович

7 – й учень

До тебе, Пречистая, з квітками,

Ідемо з любов'ю, мов до мами,

Схиляємось до ніг Твоїх,

До шати білої, мов сніг.

Благослови нас, Божа Мати,

На славу Богові зростати,

На радість людям і батькам

Допомагай, Пречиста, нам.

Не просим ми скарбів і самоцвітів –

Від них немає щастя в світі.

Та силу подаруй нам Ти

В чеснотах , в доброті зрости.

Знання і мудрість дай здобути,

Збороти всяке лихо люте.

І ласку нам святу подай

У наш затишний, рідний край.

(Звучить фонова музика)

Ведуча.  Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Рідна мова, яку ми ввібрали з молоком матері, ніколи не забудеться. Адже без маминої пісні, без рідної мови – не може бути Батьківщини!

Ведучий. Виткана і чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-м'ятою. Наша мова нам дається для того, щоб передати найглибші почуття.

Крізь роки проносить людина любов до того куточка землі, де вона побачила світ, де все її знайоме, звичне і рідне.

8 – й учень

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди…

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов

Садом рясним,

Стає вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

Всіми своїми ділами.

                                                  В. Сосюра

(Звучить фонова музика)

Ведуча. Той, хто не знає материнської мови, або цурається її, прирікає себе на злиденність душі, щасливий той, для кого рідне слово – вічна непорушна цінність.

9 – учень

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі Господньому

Серце його й воля

Навчається, і стане він –

Як на добрім полі.

Над водою посаджене

Древо зеленіє,

Плодом вкрите. Так і муж той

В добрім своїм спіє.

А лукавих, нечестивих

І слід пропадає, -

Як той попіл, над землею

Вітер розмахає.

І не встануть з праведними

Злії з домовини,

Сила добрих оновляться,

Діла злих загинуть.

                    Т. Шевченко

(Звучить пісня «Це – моя Земля» у виконанні Дмитра Коткова)

(Звучить фонова музика)

Ведучий. Пам'ятаймо слова Василя Сухомлинського: «Мова – то цілюще народне джерело і хто не припадає до нього вустами, той сам всихає від спраги».

10 – учень.

О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючийбродяга?

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я,

Моє вселюдське й мамине ім'я.

Тобою палахтить душа моя.

Втішатись тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

В наткнутій коленкоровій труні –

Дзвени і моїм і правнуковім домі!

                                                       Д. Павличко

(Звучить фонова музика)

Ведуча. Історія – це книга народів і кожен в ній, і ті, що жертовно у згоді покрили на майдані сніг.

Ведучий

У Києві дзвони в тривозі,

Київські лики святі за тих,

Що в січневі морози

Вступили на майдані у бій.

Ведуча. А в небі ангельські хори і Київські лики святих, приймають Героїв із «Сотні» і ведуть до Творця на поклін, виспівують «Слава Героям» і Богу складають поклін.

Ведучий. Ушануймо пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні та учасників АТО, що свої молоді життя віддавали та віддають в боротьбі за волю України.

Ведуча. Їхній подвиг навічно залишився в історії як символ національної честі, відданості рідному народові. Запалимо свічки і хвилиною мовчання вшануємо пам'ять Героїв.

(Хвилина мовчання)

11 – учень

За те, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати…

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

Немов піщинку, світ мене крутив,

Ловив, як мрію і снагу високу.

Пробач мені, що тяжко завинив,

Лишив тебе на старість одиноку.

Та й що я знав, коли із дому йшов,

Хіба я міг і ту пору зрозуміти,

Яка святиня – мамина любов,

Яка – то мука, як лишають діти.

                                                   М. Луків

Ведучий. Послухаймо виразне читання поезії Тараса Шевченка у виконанні Героя «Небесної Сотні» Сергія Нігояна, який загинув 22 січня 2014 року, а також – молитву за Україну співачки і політичного діяча Руслани.

(Перегляд відеозаписів)

(Звучить фонова музика)

Ведуча

Вона горить!

Та Троя – Україна,

Палає, гине, з серця точить кров,

Здається вже остання її година,

Здається хитрий поборов.

12 – учень

Я бачив оце - і повік не забуду!

Живі як підкошені падали люди,

Падали люди і помирали,

І більше не зводились, і застигали.

Лунали вибухи, стріляли,

Як це жахливо – загибель людини.

Щойно всміхалась – і вже немає.

Я бачив це, люди. Це не зникає.

Від крові на полі ставало слизько,

Я бій рукопашний побачив зблизька.

Хмари над боєм палали грозово,

Я бачив це, люди, повірте на слово.

Я вперше побачив – повік не забуду!

Живі як підкошені падали люди,

Падали люди і помирали,

І більше не зводились, і застигали.

(Звучить пісня «Ми – за мир»)

(Звучить фонова музика)

Ведучий. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут – коріння роду українського. І де б ми не були – хвилюємося до сліз, почувши рідне слово.

Ведуча. Сьогодні ми мусимо згадати про страшні події, що відбуваються на Сході нашої України: путінська Росія спаралізувала масовим терором цю територію, апробує свою смертоносну зброю на наших воїнах та мирному населенні. Усе робить для того, щоб убити душу нашого волелюбного і гордого українського народу.

(Звучить фонова музика)

13 – й учень

Кати на струни наші жили

Тягли із рук, як сон блідих…

Із нас співців собі купили,

Щоб грали їм на струнах тих,

А струни плакали…

Та от прийшов співець новий

І вструни вдарив по-новому.

А уночі вже сад шумів

І крізь гілля сміялись зорі…

Його рубали, і він ріс!

На місці зрубаного дуба росли нові!

Краю мій! Ми дочекалися весни,

Ми вже підходимо до брами!

Це ти, той сад, о краю мій,

Колись порубаний катами!

                                           В. Сосюра, «Сад»

14 - й учень

В душі погасло вічне вогнище

Живої віри! На страшнім кострі

Згоріла сила! Нижче, нижче, нижче

Схиляються колись так горді чола!

…Не стало стиду в нас! Ми в супокою.

Упідлились, ще й горді підлотою.

                                                         І. Франко, «Великі роковини»

15 – й учень

…Ми звичаїв не знаєм.

Ми нищим ліс. Ми з матір'ю на ти.

…Ой у полі три тополі.

Та не всі зелені.

Ой у полі криниченька… в поліетилені.

Прилетіла ластівочка.

Та й не зна, де діться.

Пасеться корівонька.

Та й трави боїться.

Все убили, сплюндрували,

Взяли зону в дроти.

Оце ж тобі, Україно за твої щедроти!

Краще мене б вішав ще раз цар турецький!

Висіти на палі то іще не мука,

Як тепер дивитись на такого внука!

                                                          Л. Костенко

16 – й учень

Ох, не сходь ти, сонце, на Вкраїні!

Злякаєшся тих згарищ і руїн!

Неправда – не горе. А горе – прийняти неправду,

І жити спокійно, і дихати гноєм і так

Вростати волжу, що не чути її і не знати.

                                                                    Є. Заболотний

(Звучить фонова музика)

Ведучий. «Рідна мова, рідна Земля – це найбільше і найдорожче добро і кожного народу, ота жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, розум, досвід почуття», - так писав відомий український письменник Панас Мирний.

Ведуча. Звернімо увагу на те, що з давніх-давен пращури застерігали майбутні покоління від найстрашнішого гріха – зречення рідного слова, рідних традицій, батьківської землі. Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.

Ведучий. Сьогоднішня зустріч – це ще одна сходинка до нашого взаємного розуміння, до родинного єднання в сім'ї новій вільній.

Ведуча. Хай же сьогоднішнє свято надихає нас на велику любов, пошану до рідної мови, рідної неньки України, Батьківської Землі. Слава Україні!

Ведучий. Героям Слава!

(Звучить пісня «Україна – це Ти»)